Виправдувальний вирок: щодо визнання судом доказів недопустимими (справа №234/15877/16-к)
Справа № 234/15877/16-к
Провадження № 1-кп/234/52/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Літовки В.В.,
секретар Заскалкіна М.А., Воропаєва Ю.Ю.,
за участю прокурорів Бакуменко О.М., Цяпа Ю.О., Рихлюка Ю.В., Саваттеєва М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Новікова С.О., Карнаухова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016051100000193 у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, приватного підприємця, депутата Торецької міської ради, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового розслідування відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором та підтриманого ним у суді, ОСОБА_1 обвинувачується в наданні неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, а саме у тому, що:
обвинувачений ОСОБА_1 з 11 листопада 1996 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа та здійснює діяльність, згідно Класифікатора видів економічної діяльності, у галузі неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 46.39); роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11).
Окрім цього, ОСОБА_1 являється депутатом 6 скликання Торецької міської ради з 31 жовтня 2010 року.
У той же час, згідно наказу Голови Служби безпеки України № 1434 від 24 грудня 2015 року на посаду старшого оперуповноваженого Центрального управління СБ України призначено ОСОБА_2
18 березня 2016 року ОСОБА_2 направлено для виконання завдань у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та проходження служби в Об’єднаному штабі Центрального управління Служби безпеки України в районі проведення антитерористичної операції (далі – ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО).
Згідно наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 82 від 22 березня 2016 року ОСОБА_2 включено до складу сил та засобів, який приймає безпосередню участь в антитерористичній операції.
При цьому, ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого СБ України, наділений повноваженнями представника влади і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.
Також, працюючи на займаній посаді, ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» (далі – Закон), положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов’язаний неухильно д одержувати ся Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 2 Закону на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань СБ України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєве важливим інтересам України.
Статтею 3 даного Закону визначено, що діяльність СБ України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.
Відповідно до ст. 8 Закону, СБ України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань. Громадяни України та їх об’єднання, інші особи сприяють законній діяльності СБ України на добровільних основах.
Згідно зі ст. 17 Закону, СБ України взаємодіє з Управлінням охорони вищих посадових осіб України, правоохоронними та органами доходів і зборів у порядку і на засадах, визначених законами, указами Президента У країни та прийнятими на їх основі актами СБ України і відповідного відомства.
Статтею 24 Закону визначено, що на СБ України покладено обов’язок виявляти, припиняти та розкривати злочини, здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення припинення та розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України, забезпечувати захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України з боку окремих осіб та їх об’єднань, здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу Збройних Сил України інших військових формувань дислокованих на території України, сприяти Держаній прикордонній службі України в охороні державного кордону України.
Також, ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст.ст. 19, 68 Конституції України, як депутат місцевої ради зобов’язаний дотримуватися вимог даного Закону, Конституції України, керуватися загальнодержавними інтересами, не використовувати депутатський мандат в особистих чи корисних цілях, готуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними правилами порядності, честі та гідності.
Згідно ч. З ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження встановлені затоном України «Про запобігання корупції».
Згідно ст. ст. 3, 22, 38, 65 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , як депутат Торецької міської ради, є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення та йому заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; під час виконання своїх службових повноважень останній зобов’язаний неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки; безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних осіб, а за вчинення кримінальних правопорушень, він притягується ж кримінальної відповідальності.
Проте, ОСОБА_1 усупереч положень ст. ст. 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 8, 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання запропонував та у подальшому надав старшому оперуповноваженому СБ України ОСОБА_2 . неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання санкцій держави, за наступних обставин.
Так, слідчими СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016050390000025 від 29 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснювався групою прокурорів Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, до складу якої призначений ОСОБА_3 .
Згідно ст. ст. 2, 17, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 3, 36 КПК України на органи прокуратури покладається функція здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідним органом досудового розслідування, а також підтримання державного обвинувачення в суді.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 36 К ПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках передбачених дим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження.
Також п. 1 ч. 1 ст. 169 КПК України, передбачено, що за постановою прокурора може бути повернуто тимчасово вилучене майно особі у якої воно було вилучене.
Згідно ст. ст. 36, 41 КПК України прокурор уповноважений давати доручення на проведення слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
Відповідно до підп. «е» п. 1 ч. І ст. З Закону України «Про запобігання корупції» прокурор являється особою уповноваженою на виконання функцій держави.
Відтак, прокурор Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 відповідно до ст. 369-2 КК України є особою уповноваженою на виконання функцій держави.
Далі 7 квітня 2016 року на виконання доручення процесуального керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження № 32016050390000025, в порядку ст. 36 КПК України, оперативними співробітниками ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО, в тому числі ОСОБА_2 , на підставі ухвал слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області, було проведено обшуки у торгових та офісних приміщеннях, які перебувають у фактичній власності ОСОБА_1 , зокрема: у магазині НОМЕР_13 за адресом – АДРЕСА_16 ; магазині – за адресом АДРЕСА_3 ; магазині ТОВ Торговий Дім «Донбасхліб»» за адресом – АДРЕСА_17; магазині НОМЕР_14 за адресом – АДРЕСА_18; магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресом – АДРЕСА_19; магазині НОМЕР_15 за АДРЕСА_4 та у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС», що розташоване по АДРЕСА_20.
Під час проведення вказаних обшуків у зазначених приміщеннях заявлено та вилучено алкогольні вироби, бухгалтерську документацію та грошові кошти на загальну суму 176 тисяч 603 гривні.
Разом із тим, ОСОБА_1 7 квітня 2016 року у невстановлений слідством час перебуваючи за адресом: АДРЕСА_20 , діючи умисно, в ході проведення обшуку у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС», з метою уникнути кримінальної відповідальності за ст. 204 КК України та в подальшому убезпечити свою діяльність від викриття правоохоронними органами, а саме оперативними співробітниками ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО, запропонував ОСОБА_2 надати йому неправомірну вигоду матеріального характеру у 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США, за здійснення впливу останнім, завдяки своєму службовому становищу, на прийняття рішення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, як особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо повернення вилучених 7 квітня 2016 року у вищевказаних приміщеннях алкогольних напоїв, бухгалтерської документації та грошових коштів у сумі 176 тисяч 606 гривень, шляхом прийняття процесуальних рішень у формі винесення постанов про повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження № 32016050390000025, а також не ініціювання ОСОБА_2 через керівництво ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО перед Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснення окремих слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні шляхом надання ОСОБА_3 відповідних доручень оперативним підрозділам з метою встановлення наступних фактичних обставин справи.
У свою чергу, ОСОБА_2 , який в силу наявного досвіду роботи в органах СБ України, розумів, що відповідно до підп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, як службова особа органів Служби безпеки України та знав, що відповідно до ст. 22 цього ж Закону, особам, зазначеним у ч.1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб на пропозицію ОСОБА_1 , не погодився.
При цьому, ОСОБА_2 9 квітня 2016 року після завершення проведення обшуків та прибуття до місця розташування ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО, діючи у відповідності до вимог п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 24 та ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» про наведені обставини проінформував правоохоронні органи та в подальшому діяв під контролем з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , у ході здійснення досудового розслідування по даному факту.
Далі 19 квітня 2016 року близько 19.45 год. ОСОБА_2 , у ході виконання доручення прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , зустрівся із ОСОБА_1 у приміщенні кафе «Cofeelaktika» по проспекту Миру, 3, у м. Краматорську Донецької області, для відібрання пояснення у останнього.
У той час, 19 квітня 2016 року близько 19.45 год. перебуваючи за вищезазначеною адресою під час розмови ОСОБА_1 діючи умисно, із єдиним злочинним наміром, усупереч положень ст.ст. 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 8, 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» з метою уникнути кримінальної відповідальності за ст. 204 КК України та в подальшому убезпечити свою діяльність від викриття правоохоронними органами, а саме оперативними співробітниками ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО, знову ж запропонував ОСОБА_2 надати тому неправомірну вигоду матеріального характеру у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США станом на 19 квітня 2016 року згідно офіційного курсу Національного Банку України становило 506 800 – п’ятсот шість тисяч вісімсот гривень), за здійснення впливу останнім, завдяки своєму службовому становищу, на прийняття рішення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, як особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо повернення вилучених 7 квітня 2016 року у приміщеннях магазинів НОМЕР_15, НОМЕР_14 , НОМЕР_13; магазині – за адресом АДРЕСА_3 ; ТОВ «Торговий Дім «Донбасхліб»; «ІНФОРМАЦІЯ_2» та у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС» алкогольних напоїв, бухгалтерської документації та грошових коштів у сумі 176 тисяч 603 гривні, шляхом прийняття процесуальних рішень у формі винесення постанов про повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження №32016050390000025, а також не ініціювання ОСОБА_2 через керівництво ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО перед Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснення окремих слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні шляхом надання ОСОБА_3 відповідних доручень оперативним підрозділам з метою встановлення наступних фактичних обставин справи.
У свою чергу, ОСОБА_2 у вказаний час, діючи під контролем, і метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , на його пропозицію погодився та пообіцяв вплинути на прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 з вищевказаних обставин.
Далі 23 квітня 2016 року близько 11.00 год., ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисний єдиний злочинний намір, зустрівся із ОСОБА_2 на заздалегідь обумовленому місці по проспекту Миру у м. Краматорську Донецької області, де останній підтвердив свою згоду на пропозицію ОСОБА_1 за наданням ним заздалегідь оголошеної неправомірної вигоди матеріального характеру у сумі 20000,00 (двадцять тисяч) доларів США здійснити вплив, завдяки своєму службовому становищу, на прийняття рішення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, як особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо повернення ОСОБА_1 вилучених 7 квітня 2016 року у приміщеннях магазинів НОМЕР_15 , НОМЕР_14, НОМЕР_13 ; магазині – за адресом АДРЕСА_3 ; ТОВ «Торговий Дім «Донбасхліб»»; «ІНФОРМАЦІЯ_2» та у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС» алкогольних напоїв, бухгалтерської документації та грошових коштів у сумі 176 тисяч 603 гривні, шляхом прийняття процесуальних рішень у формі винесення постанов про повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження № 32016050390000025, а також не ініціювання ОСОБА_2 через керівництво ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО перед Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснення окремих слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні шляхом надання ОСОБА_3 відповідних доручень оперативним підрозділам з метою встановлення наступних фактичних обставин справи.
Надалі 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 близько 15.00 год., діючи умисно, і метою реалізації свого єдиного умисного злочинного наміру, спрямованого на безпосереднє надання неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зустрівся із старшим оперуповноваженим СБ України ОСОБА_2 у раніше обумовленому місці, поблизу будинку 9, по проспекту Миру у м. Краматорську Донецької області, де надав ОСОБА_2 неправомірну вигоду матеріального характеру у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США (станом на 25 квітня 2016 року згідно офіційного курсу Національного Банку України становило 506 800 – п’ятсот шість тисяч вісімсот гривень), яку використовуючи засоби конспірації, попередньо помістив до поліетиленового пакету чорного кольору, залишивши на підлозі службового автомобіля останнього марки «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 біля переднього пасажирського сидіння, за здійснення ним впливу, завдяки своєму службовому становищу, на прийняття рішення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, як особою уповноваженою на виконання функцій держави, щодо повернення влучених 7 квітня 2016 року у приміщеннях магазинів НОМЕР_15, НОМЕР_14 , НОМЕР_13; магазині за адресом АДРЕСА_3 ; ТОВ «Торговий Дім “Донбасхліб»»; «ІНФОРМАЦІЯ_2» та у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС» алкогольних напоїв, бухгалтерської документації та грошових коштів у сумі 176 тисяч 603 гривень, шляхом прийняття процесуальних рішень у формі винесення постанов про повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження № 32016050390000025, а також не ініціювання ОСОБА_2 через керівництво ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО перед Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснення окремих слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні шляхом надання ОСОБА_3 відповідних доручень оперативним підрозділам з метою встановлення наступних фактичних обставин справи.
Одразу після цього, 25 квітня 2016 року близько 15.00 год. злочинна дальність ОСОБА_1 була викрита та припинена, грошові кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, виявлені та вилучені.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою – підприємцем, діючи умисно, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за ст. 204 КК України, та в подальшому убезпечити свою протиправну діяльність від викриття правоохоронними органами, а саме оперативними співробітниками ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО, починаючи з 7 квітня 2016 року пропонував та 25 квітня 2016 року, близько 15 год. по проспекті Миру у м. Краматорськ Донецької області надав старшому оперуповноваженому СБУ ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що на момент передачі, згідно офіційного курсу Національного Банку України становить 506 800 (п’ятсот шість тисяч вісімсот) гривень за здійснення ним впливу, завдяки своєму службовому становищу, на прийняття рішення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, як особою уповноваженою на виконання держави, щодо повернення вилучених 7 квітня 2016 року у приміщеннях магазинів НОМЕР_15, НОМЕР_14, НОМЕР_13; магазині – за адресом АДРЕСА_3 ; ТОВ «Торговий Дім «Донбасхліб»», «ІНФОРМАЦІЯ_2» та у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС» алкогольних напоїв, бухгалтерської документації та грошових коштів у сумі 176 тисяч 603 гривні, шляхом прийняття процесуальних рішень у формі винесення постанов про повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження № 32016050390000025, а також не ініціювання ОСОБА_2 через керівництво ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО перед Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснення окремих слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні шляхом надання ОСОБА_3 відповідних доручень оперативним підрозділам з метою встановлення наступних фактичних обставин справи.
Дослідивши у судовому засіданні сукупність наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 , інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, яке викладене у обвинувальному акті, не визнав та суду пояснив, що дійсно у квітня 2016 р. у приміщеннях які належать йому, правоохоронним органами були проведенні обшуки та вилучена алкогольна продукція, яка належить орендаторам. Кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України відносно нього не реєструвалось в ЕРДР, а по вилученій алкогольній продукції його не допитували навіть свідком. Кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення, але при проведенні обшуків була безпідставно вилучена його бухгалтерська документація, так як він працює приватним підприємцем. Під час обшуку до нього підійшов співробітник СБУ ОСОБА_2 та запропонував надати йому грошові кошти, а за це обшуки він буде проводити поверхово, та вирішить питання про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 204 КК України, хоча ніякого кримінального провадження не існувало у відношенні нього. ОСОБА_2 при цьому висловився, що якщо він на ці умови не погодиться, то він зробить усе, щоб його притягли до кримінальної відповідальності та посадили у місця позбавлення волі. При цьому ОСОБА_2 записав номер його мобільного телефону, а свій номер мобільного телефону не дав. Після цього ОСОБА_2 разів п’ять телефонував йому на мобільний телефон, призначав зустрічі, та все намагався від нього почути, щоб він озвучив суму коштів, які він згоден передати ОСОБА_2 так як у нього була вилучена вся документація, а це 28 мішків, гроші близько 178 тисяч гривень, діяльність підприємств була паралізована, а при зустрічах ОСОБА_2 обіцяв, що все це можна повернути, тому він погоджувався на ці зустрічі. Він дійсно просив ОСОБА_2 , щоб йому повернули документацію підприємств, але ніякі кошти йому за це не пропонував. Остання зустріч, 25 квітня, відбулася знову за ініціативою ОСОБА_2 , який йому зателефонував, та наполягав на зустріч у м. Краматорську. У цей день на автомобілі «Газель» з водієм, він приїхав до назначеного місця із запізненням, так як перед цим він заїхав у автосалон «Талісман» у м. Краматорську, де мав намір купити собі автомобіль, а для цього взяв кошти 20 000 доларів США, які були в пакеті, а ніяк для передачі ОСОБА_2 , як вказано у обвинувальному акті. На автомобілі «Газель» поїхав, щоб забрати вилучені документи, сподівався, що йому все таки їх повернуть , про це в розмовах йому обіцяв ОСОБА_2 . Коли він сів у автомобіль біля кафе, у якому за кермом сидів ОСОБА_2 , на переднє пасажирське сидіння з пакетом у якому були 20 000 доларів США, та сумкою через плече, у якій також були кошти, то відразу до автомобіля підбігли озброєні люди, його витягли із автомобіля, не давши йому забрати пакет, який опинився на підлозі автомобіля в тому місці де він сидів. Йому оділи на руки кайдани, та стали оглядати автомобіль у якому знаходився ОСОБА_2 . Вважає, що співробітник СБУ ОСОБА_2 на протязі всього часу спілкування з ним провокував його у наданні тому неправомірної вигоди, схиляв його до скоєння цього злочину.
Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення та вважає, що вина обвинуваченого доведена належними та допустимими доказами, які були надані стороною обвинувачення та досліджені в ході судового розгляду, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 ОСОБА_12 у судовому засіданні; крім того, протоколами проведення слідчих експериментів зі свідком ОСОБА_2 ; протоколами складених за результатами проведення негласних слідчих дій (розшукових) дій; протоколом огляду місця події від 25.04.2016 у ході якого було вилучено 20 000 доларів США у автомобілі; висновком судової технічної експертизи документів, що вилучені банкноти США відповідають банкнотам ФРС США та є розрахунковим засобом і перебувають у обігу; висновком судової криміналістичної експертизи відео, аудіозапису від 28.02.22018 та від 14.02.2018, які підтверджують, що на записах-додатках до протоколів НСРД зафіксовано ОСОБА_1 , та інші докази, які прокурор не конкретизував, але вважає, що вони є належними та допустимими та вони долучені до кримінального провадження.
Судом у судовому засіданні були дослідженні докази на які посилається прокурор та інші докази, як вважає прокурор, а саме:
З витягу з кримінального провадження №42016051100000193 видно, що 09.04.2016 надійшло повідомлення від правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, а саме: одним з приватним підприємців, який спільно з посадовою особою органу місцевого самоврядування пропонують неправомірну вигоду працівникам правоохоронних органів. Зареєстрував повідомлення старший слідчий військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_29 (а.с.-52 том.1. 2)
З рапорту співробітника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_2 видно, що на ньому відсутня дата, та рапорт направлений прокурору військової прокуратури Донецького гарнізону 09.04.2016 керівником Об’єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО. В рапорті на ім’я керівника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_2 вказує, про те, що ОСОБА_1 звернувся до нього з пропозицією «вирішення питання» щодо проведення поверхового обшуку торгових приміщень та приховування його протиправної діяльності у зв’язку з тим, що в рамках кримінального провадження № 12016050390000025 , зареєстрованого в ЄРДР за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, проводились обшуки в магазинах та офісу, які належить ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 неправомірну вигоду, та посилався на те, що вказані дії погоджено з головою міськради м. Торецьк ОСОБА_14 . Дата реєстрації рапорту відсутня, а тільки вихідний номер від 09.04.2016р.( а.с.-53-54 т.1.2)
З протоколу огляду місця події від 25 квітня 2016 р. видно, що з 15 год.24 хв. по 18 год. 20 хв. був оглянутий автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться в на проїзній частині Пр. Миру у м. Краматорську . В салоні вказаного автомобіля на підлозі біля переднього пасажирського сидіння виявлений пакет чорного кольору у якому знаходяться двісті купюр номінальною вартістю по 100 доларів США, загальна сума 20 000 доларів. ОСОБА_1 виклав свої зауваження у протоколі, що він не передавав неправомірну вигоду ОСОБА_2 , так як гроші у пакеті ним були приготовлені на інші цілі, а при затриманні сумка з грошима залишилася при ньому, а інший пакет з доларами, йому не віддали співробітники СБУ.( а.с.-60-65 т.1.2.)
З заяви від 25.04.2016 видно, що співробітник СБУ ОСОБА_2 звернувся до ст. слідчого ОСОБА_29 з заявою , що не заперечує проти проведення огляду автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є службовим автомобілем ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО та який наданий йому для користування під час виконання службових завдань. ( а.с.-66 т.1.2.).
З повідомлення т.в.о. керівника Об’єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО видно, що автомобіль ВАЗ 210994-20 реєстраційний номер НОМЕР_1 , був переданий ОСОБА_15 у тимчасове користування ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО у грудні 2015 р. для використання у оперативно-службовій діяльності, перебуває на тимчасовому обліку та закріплений за оперуповноваженим ДЗНД СБ України ОСОБА_2. ( аа.с.-84 т.1.2.)
Однак будь-якої заяви від ОСОБА_15 про те, що він передає свій автомобіль у користування СБ України, сторона обвинувачення суду не надала.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу видно, що автомобіль ВАЗ 210994-20 реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві при ватної власності ОСОБА_15 , який проживає АДРЕСА_14 . ( а.с.-86 т.1.2)
Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 11.04.2016 р. надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії у вигляді: ауді, відео контролю, візуального спостереження, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях, знаття інформації з транспортних комунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_3 у відношенні ОСОБА_1 терміном на 60 діб, тобто по 11 червня 2016 р.( а.с.-94 т.1.2.)
З постанови військового прокурора Донецького гарнізону від 12.04.2016 р. видно, що працівникам ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО поручається здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки вчинення злочину під час пропозиції надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , який дії у групі з ОСОБА_14 із використанням аудіо та відео контролю та застосуванням спеціальних технічних засобів.( а.с.-94-95 т.1.2.)
З протоколу за результатами проведення негласної розшукової дії від 30.06.2016 р., що складений на підставі ухвали суду від 11.04.2016 р. видно, що слідчі дії розпочалися:
19.04.2016 р. о 18-40 годин – співробітник СБУ ОСОБА_2 зателефонував на номер мобільного телефону НОМЕР_3 ОСОБА_1 та домовився про зустріч 19.04.2016 р. о 19 годин з ОСОБА_1 біля ДК НКМЗ, яка відбулася 0 18-45 годин та вказані особи пішли у кафе «Кофелактика», а після повернулися до ДК НКМЗ. Зустріч закінчено о 19-37 годин;
23.04.2016 р., час не вказаний, – співробітник СБУ ОСОБА_2 зателефонував на номер мобільного телефону НОМЕР_3 ОСОБА_1 та домовився про зустріч о 11 годині з ОСОБА_1 у м. Краматорську біля кафе «Кофелактика», яка відбулася о 11-25 годині. До умовленого місця ОСОБА_2 під’їхав на автомобілі Лада 2199 НОМЕР_1 та до нього в автомобіль сів ОСОБА_1 . Зустріч закінчилася о 11 год. 40 хв.
25.04.2016 р. о 11-10 годині, співробітник СБУ ОСОБА_2 зателефонував на номер мобільного телефону НОМЕР_3 ОСОБА_1 та домовився про зустріч приблизно о 11 годині з ОСОБА_1 у м. Краматорську біля кафе «Кофелактика». ОСОБА_2 о 11 годині 14 хвилин на автомобілі «Лада 2199» НОМЕР_1 під’їхав до обумовленого місця, до нього в автомобіль сів ОСОБА_1 , зустріч закінчена о 11-17 годин після затримання ОСОБА_1 ( а.с.99-100 т.1.2).
Із вказаного протоколу видно, що ініціатором зустріч 19.04.2016 р., 23.04.2016 р. та 25.04.2016 р. був саме ОСОБА_2 , який відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» (далі – Закон), положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
Із протоколу за результатами проведення негласної розшукової (слідчої) дії від 30.06.2016 р. видно, що у ньому викладено змість інформації отриманої на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області про надання дозволу на проведення негласної ( розшукової) слідчої дії – аудіо, відео контролю, – розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , при їх зустрічі 19.04.2016р., 23.04.2016 р. та 25.04.2016 р.( а.с.-101-123т.1).
Проаналізувавши розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при їх зустрічі 19.04.2016р., 23.04.2016 р. та 25.04.2016 р. видно, що у розмові ОСОБА_1 відсутня чітка, конкретна та зрозуміла для суду його пропозиція надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду матеріального характеру у сумі 20 двадцять тисяч доларів США.
Як видно з розмови за 25.04.2016 р. (а.с.-122-123 т.1.2.) у автомобілі, коли обвинувачений з грошима 20 тис. доларів США сів у автомобіль, то на звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про «20 тисяч», обвинувачений нічого не відповідає.
В розмові з ОСОБА_2 ОСОБА_1 декілька разів наполягає на тому, що у кримінальному досудовому провадженні, за ст.204 КК України, яке проводиться за фактом вилучення алкогольних напоїв, буде займатися податкова поліція, а не СБУ.
Однак ОСОБА_2 запевняє обвинуваченого, що саме СБУ буде займатися його справою, яка взаємодіє із слідчими органами, прокуратурою, та що він може вирішити справу обвинуваченого, через керівництво, але обвинувачений повинен пропонувати свої конкретні пропозиції. ( а.с.-103-105 т.1.2.)
Аналізуючи розмову ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що останній використовуючи своє службове становище, своїми порадами, натяками, пропозицією, штучно створював умови, обстановку, що зумовлює обвинуваченого пропонувати неправомірну вигоду матеріального характеру.
Як видно із показань свідка ОСОБА_11 у судовому засіданні, що у її присутності біля кафе по Пр. Миру в автомобілі був затриманий обвинувачений співробітниками СБУ. Як пояснили правоохоронці обвинуваченого затримали за дачу хабара у сумі 20 тис. доларів США. В автомобілі на полу біля переднього пасажирського сидіння лежав чорний пакет, який був вилучений та оглянутий. У пакеті були долари США. Обвинувачений пояснив, що долари належать йому за які він збирався купити автомобіль. При затриманні їй пояснили буде вестись відео зйомка, але вона не пам’ятає ким фіксувалась відеозйомка.
Як видно із показань свідка ОСОБА_10 у судовому засіданні, що у квітня він з ОСОБА_11 знаходились у кафе по Пр.Миру та бачив як співробітники правоохоронних органів в «балаклавах» бігали на вулиці. Як потім йому стало відомо, що затримали обвинуваченого, але саме затримання він не бачив. Обвинувачений був у наручниках та стояв біля автомобіля легкового, у якому сидів водій. Із автомобіля був вилучений пакет, який знаходився на полу біля переднього пасажирського сидіння. У пакеті були долари США та журнал. Обвинувачений заявив, що гроші належать йому, які він взяв з собою для покупки автомобіля.
Тобто свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підтверджують той факт, що співробітниками СБУ біля кафе був затриманий обвинувачений, а у салоні автомобіля на полу виявлений пакет з доларами. Обвинувачений підтвердив, що долари належать йому, які він взяв з собою для покупки автомобіля.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що у нього в провадженні було кримінальне провадження, яке було внесено в ЄРДР по факту незаконного збуту алкогольних напоїв обвинуваченим. У ОСОБА_1 під час обшуку було вилучено алкогольні напої, документація, гроші. Після того, як обвинуваченого затримали, йому від співробітників СБУ стало відомо, що ОСОБА_1 пропонував співробітнику СБУ ОСОБА_2 хабар у сумі 20 тисяч доларів США за сприяння закриттю кримінального провадження. До нього особисто обвинувачений не звертався для вирішення цього питання.
Таким чином свідок ОСОБА_3 не вказує конкретно особу, від якої йому стало відомо, що ОСОБА_19 пропонував 20 тисяч доларів США ОСОБА_2 та при яких обставинах.
Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що його колишній підлеглий, співробітник СБУ ОСОБА_2 , займався справою ОСОБА_1 , по факту незаконного збуту алкоголю. ОСОБА_2 йому повідомив, що під час обшуку, який проводився у приміщеннях обвинуваченого, ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_2 вирішити питання іншим шляхом. Про це він доповів керівництву СБУ, а ОСОБА_2 написав рапорт та ще після цього тричі зустрічався з ОСОБА_1 , який зі слів ОСОБА_2 , просив закрити кримінальне провадження внесене в ЄРДР за ст. 204 КК України. Він був присутній при затриманні ОСОБА_1 спеціальним підрозділом «Альфа». Зі слів ОСОБА_2 , при зустрічі з ОСОБА_1 , той пропонував закрити справу за ст. 204 КК України, а на серветці написав цифру «20 тисяч доларів».
Тобто показання ОСОБА_20 дані зі слів ОСОБА_24 , який не допитаний у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні у режимі відеоконференції показав, що обвинуваченого знає близько 27 років, який є депутатом міської ради, характеризується тільки з позитивної, протиправною діяльністю не займається. Про те, що ОСОБА_1 комусь передавав хабар, йому нічого не відомо. Про те, що у відношенні ОСОБА_1 внесені відомості в ЄРДР про скоєння ним кримінального правопорушення йому також нічого з цього приводу невідомо.
Тобто свідок ОСОБА_14 підтверджує показання обвинуваченого, що останній протизаконною діяльністю разом зі ОСОБА_14 не займався.
Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 знає давно. В квітні 2016 р. ОСОБА_1 попросив його поїхати у м. Краматорськ, автосалон «Талісман», щоб подивитись та купити автомобіль та можливо забрати якісь документи. Поїхали вони на автомобілі «Газель». В автосалоні ОСОБА_1 протестував автомобіль, проїхавши на ньому, а потім ОСОБА_1 попросив його їхати на Пр. Миру, де він зупинився, а обвинувачений перейшов на протилежну сторону проспекту, де він побачив метушню людей, а потім ОСОБА_1 посадили у автомобіль та кудись повезли. Він ще почекав близько трьох годин, і так як ОСОБА_1 не прийшов, то поїхав додому. У ОСОБА_1 була сумка через плече, та пакет, які, коли під’їхали на Проспект Миру, то ОСОБА_1 забрав їх із собою.
Тобто свідок ОСОБА_25 підтверджує показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що той мав намір 25.04.2016 купити автомобіль у автосалоні, та забрати якісь документи, а тому спочатку поїхали у автосалон, а потім за документами.
Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні показав, що він працює у автосалоні «Талісман» консультантом. Раніше він проживав у м. Торецьк, тому обвинуваченого знав, але особисто з ним ніколи не спілкувався. У квітні 2016 р. обвинувачений був у автосалоні, мав бажання купити автомобіль «Шкода». Він разом з обвинуваченим протестували вказаний автомобіль. Вартість автомобіля була на той час 23 тис. доларів США. Спілкувався він з обвинуваченим близько 30-40 хв. Автомобіль обвинувачений у цей день не купив, але він зрозумів, що останній має наміри купити автомобіль.
Таким чином ОСОБА_26 у судовому засіданні підтверджує показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що той відвідував автосалон «Талісман» та мав намір купити автомобіль у автосалоні за 23 тисячі доларів США.
З постанови про закриття кримінального провадження від 14 вересня 2017 р. винесену старшим слідчим першого ВРКП СУФР ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області видно, що кримінальне провадження №3 у кримінальному провадженні №32016050390000061 від 01.06.2016 р. закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ОСОБА_27 та інших осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.( а.с.-114-117 т.2.2.)
З повідомлення Державної прикордонної служби України видно, що свідок ОСОБА_2 13.07.2017 р. виїхав до Туреччини літаком «Київ-Стамбул». Інших даних про перетину України після 13.07.2017 р. прикордонна служба не надала. Управління внутрішньої безпеки УСБ України підтвердили інформацію прикордонної служби. (а.с. 156, 185 т.2.2.)
На протязі всього часу розгляду даного кримінального провадження у суді, а це з листопада 2016 по липень 2019 сторона обвинувачення так і не забезпечила явку свідка ОСОБА_2 у судове засідання для його допиту.
Згідно ч.1,2 статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно ч.4, 5 статті 95 КПК України, суд може ґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями , наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 225 КПК України передбачає, що у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Згідно частини 6, 7 статті 97 КПК України, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.
Прокурор посилається у судовому засіданні як на докази вини обвинуваченого, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_20 , які займають посади ОСОБА_3 – прокурор, ОСОБА_20 – співробітник оперативного підрозділу, які приймали активну участь у здійсненні кримінального провадження відносно ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_2 не був допитаний у судовому засіданні, так і в порядку ст. 225 КПК України, так як сторона обвинувачення не змогла забезпечити явку свідка у судове засідання, тому відповідно статті 95 КПК України суд не може посилатися на показання вказаного свідка наданих слідчому на досудовому розслідуванні.
При таких обставинах суд не може взяти до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_20 наданих ними у судовому засіданні.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у судовому засіданні не підтверджують факт надання обвинуваченим неправомірної вигоди ОСОБА_2 , або, що він раніше звертався з такою пропозицією до останнього. Вказані свідки підтвердили, що були дійсно вилучені 20 тисяч доларів США у автомобілі, які належать обвинуваченому та останній у їх присутності заявив, що за вказані гроші він мав намір купити автомобіль, а не як для передачі ОСОБА_2 .
Прокурор посилається як на доказ, підтверджуючий вину обвинуваченого в наданні неправомірної вигоди свідку ОСОБА_2 , на протокол за результатами проведення негласної розшукової (слідчої) дії, де викладено змість інформації – розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_1 при їх зустрічі 19.04.2016р., 23.04.2016 р. та 25.04.2016 р.( а.с.-101-123т.1).
Аналізуючи розмову ОСОБА_1 у вказаному протоколі, суд прийшов до висновку, що від ОСОБА_28 не поступала у його розмовах наполеглива та зрозуміла для суду пропозиція надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду матеріального характеру у сумі 20 двадцять тисяч доларів США., як це викладено у обвинувальному акті. А саме ОСОБА_2 ініціює зустрічі з обвинуваченим та запевняє його, що саме СБУ буде займатися його справою, та що він може вирішити справу обвинуваченого, через керівництво, але обвинувачений повинен пропонувати свої конкретні пропозиції. Тобто ОСОБА_2 , використовуючи своє службове становище, штучно створює умови, обстановку, щоб обвинувачений пропонував неправомірну вигоду матеріального характеру.
З протоколу огляду місця події від 25 квітня 2016 р. видно, що з 15 год.24 хв. по 18 год. 20 хв. був оглянутий автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться в на проїзній частині Пр. Миру у м. Краматорську . В салоні вказаного автомобіля на підлозі біля переднього пасажирського сидіння виявлений пакет чорного кольору у якому знаходяться двісті купюр номінальною вартістю по 100 доларів США, загальна сума 20 000 доларів. ОСОБА_1 виклав свої зауваження у протоколі, що він не передавав неправомірну вигоду ОСОБА_2 , так як гроші у пакеті ним були приготовлені на інші цілі, а при затриманні сумка з грошима залишилася при ньому, а інший пакет з доларами йому не віддали співробітники СБУ.( а.с.-60-65 т.1.2.) ;
Крім того, прокурор посилається як на докази на протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_2 , висновок судової технічної експертизи документів, що вилучені банкноти США відповідають банкнотам ФРС США та є розрахунковим засобом і перебувають у обігу; висновком судової криміналістичної експертизи відео, аудіозапису від 28.02.22018 та від 14.02.2018, які підтверджують, що на записах-додатках до протоколів НСРД зафіксовано ОСОБА_1 .
Однак вказані висновки експертиз не доводять причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, а протокол проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_2 суд не бере до уваги, так як вказаний свідок не був допитаний у судовому засіданні про обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Оцінку вказаних доказів наряду з доказами невинуватості, наданими стороною захисту (ст.290 КПК України обома сторонами виконана), суд надає за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності (ст.85 КПК України), допустимості (ст.ст.86–88 КПК України), достовірності, а сукупність забраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст.ст.91–92 КПК України).
Суд бере до уваги докази не винуватості обвинуваченого, показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які були допитані у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, які підтверджують доводи обвинуваченого ОСОБА_1 , що поїздка у м. Краматорськ була необхідна для покупки у автосалоні автомобіля, а також забрати документи, які раніше були вилучені правоохоронними органами, а для цього необхідно було зустрітися з ОСОБА_2 , який йому у цьому обіцяв посприяти.
Даючи оцінку наступному доказу, а саме протоколу огляду місця події від 25 квітня 2016 р., коли з 15 год.24 хв. по 18 год. 20 хв. був оглянутий автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_15 на проїзній частині Пр. Миру у м. Краматорську та при цьому в салоні вказаного автомобіля на підлозі біля переднього пасажирського сидіння виявлений пакет чорного кольору у якому знаходяться двісті купюр номінальною вартістю по 100 доларів США, загальна сума 20 000 доларів ( а.с.-60-65 т.1.2.), суд вважає, що цей доказ є недопустимим, так як він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України з наступних підстав.
З протоколу огляду місця події видно, що огляд проводив старший слідчий військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_29 в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за участю спеціаліста – співробітника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО, (прізвище, ім’я та по батькові якого не вказані), співробітника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 , при цьому проводилась відеозйомка, але ким у протоколі не вказано.
На а.с. 66 т.1.2. є заява співробітника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_2 з якої видно, що він не заперечує проведення огляду автомобіля «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є службовим автомобілем та наданий йому для користування.
З повідомлення т.в.о. керівника Об’єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО та витягу з наряду на використання транспортних засобів видно, що автомобіль ВАЗ 210994-20 реєстраційний номер НОМЕР_1 , був переданий тимчасово ОСОБА_15 у тимчасове користування ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО у грудні 2015 р. для використання у оперативно-службовій діяльності, перебуває на тимчасовому обліку та закріплений за оперуповноваженим ДЗНД СБ України ОСОБА_2.
На який час переданий ОСОБА_15 вказаний автомобіль, сторона обвинувачення таких доказів суду не надала.
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виключно яким відповідно до діючого законодавства підтверджується право власності, автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_15 , мешканцю м. Костянтинівка Донецької області ? а тому вказаний автомобіль суд вважає, ніяк не є службовим автомобілем.
Заяви від ОСОБА_15 про те, що він не заперечує оглянути його автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 25.04.2016, сторона обвинувачення суду не надала.
У судовому засіданні ОСОБА_15 не був допитаний як свідок, так як за викликами суду не з’являвся у судове засідання, а сторона обвинувачення не забезпечила його явку для допиту як свідка, хоча відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_15 був допитаний на досудовому розслідуванні.
Відповідно частин 1,2 статті 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Обшук є виключним засобом, спрямованим на виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Порядок проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі обшуку, врегульовано нормами КПК України.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканність житла чи іншого володіння особи.
Статтею 13 КПК України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 233 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
У частині третій статті 233 викладено, що у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Згідно із частиною другою статті 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Згідно із частиною першою статті 234 КПК України метою проведення обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За змістом наведеної норми закону слідча дія може бути санкціонована слідчим суддею виключно у разі наявності достатніх відомостей про те, що шляхом її реалізації буде досягнуто мети слідчої дії.
Однак як встановлено у судовому засіданні, огляд автомобіля ОСОБА_15 проведено не лише без попередньої ухвали слідчого судді, а також без постановлення її у подальшому у відповідності з ч.3 ст. 233 КПК України. Огляд автомобіля проведено фактично без наявності добровільної згоди власника.
Відповідно частини 1 статті 87 КПК України, недопустимими є докази , отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 2 статті 87 КПК України передбачено, що суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод , зокрема такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу, або з порушенням його суттєвих умов.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Право на недоторканність житла є просторовим аспектом права на приватне життя, передбаченого статтею 8 Конвенції. Практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що винесення постанови про дозвіл на обшук житла особи повинно супроводжуватись врахуванням принципу пропорційності між достатніми та обґрунтованими підставами для проведення такого обшуку і наслідками, до яких він призведе, а також наявності гарантій від порушень основоположних прав особи при проведенні даної процедури.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканість житла (статті 5, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) тощо.
Інших доказів сторона обвинувачення суду не надала.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
На підставі наведеного суд вважає, що за неспроможністю та недопустимістю наданих та досліджених у судовому засіданні у сукупності доказів та недостатністю інших , є недоведеним, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 , у зв’язку з чим на підставі ст.373 ч.1 п.3 КПК України останнього слід визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 369-2 КК України та виправдати його.
Запобіжний захід до ОСОБА_1 не був застосований.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26.05.2016 року, слід скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу потреба відпала.
Речові докази – 20 000 ( двадцять тисяч) доларів США, які зберігаються у слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону Захарова Р.Б. (а.с.-67-71 т.1.2.), повернути за належністю власнику ОСОБА_1 .
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 366-368, 370, 373-377 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України визнати невинуватим та виправдати.
Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного області через Краматорський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий суддя:
Вирок складений і надрукуваний у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя:
Категорія справи № 234/15877/16-к:
Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 22.07.2019. Зареєстровано: 23.07.2019. Оприлюднено: 25.07.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Результат оскарження 21.11.2019 Донецький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/234/52/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016051100000193
Дивиться також:
Огляд актуальної практики Касаційного цивільного суду ВС за квітень 2021 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Висновки, згруповані за різними категоріями справ, зокрема, такі: спори, що виникають із сімейних правовідносин, із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов'язань, із трудових правовідносин, зі спадкових правовідносин, що стосуються питань процесуального права.
Коли договір купівлі-продажу є укладеним на шкоду потерпілому? – роз’яснення Верховного Суду
Позивач та його пасажир постраждали у ДТП, і рішенням суду на їх користь, було стягнуто майнову та моральну шкоду з підприємства, водій вантажівки якого визнаний винуватцем пригоди. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили.
Висновок Верховного Суду щодо застосування норми права (ч. 1 ст. 393 КПК) з питання хто має право оскаржити судове рішення, постановлене за скаргою представника юрособи: Якщо учасником судового провадження є юридична особа і за скаргою (заявою) її представника постановлено судове рішення стосовно юридичної особи, таке рішення до суду вищої інстанції вправі оскаржити інший представник цієї ж...