Виправдувальний вирок: щодо визнання доказів недопустимими (апеляція у справі №234/15877/16-к)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року м. Бахмут
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:
головуючого судді Стародуба О.Г.
суддів: Акуленка В.В., Шигірта Ф.С.
при секретарі Цапу А.В.
за участю прокурора Цяпи Ю.О., Магідіна Б.В.,
захисників Карнаухова А.О., Новікова С.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Донецького апеляційного суду кримінальне провадження № 42016051100000193 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 16 липня 2019 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполь, громадянин України, не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний невинуватим та виправданий за ч. 1 ст. 369-2 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 , будучи фізичною особою – підприємцем, діючи умисно, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за ст. 204 КК України та в подальшому убезпечити свою протиправну діяльність від викриття правоохоронними органами, а саме оперативними співробітниками ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО, починаючи з 7 квітня 2016 року пропонував та 25 квітня 2016 року близько 15 години по пр. Миру у м. Краматорськ Донецької області надав старшому оперуповноваженому СБУ Тараненку Т. ОСОБА_3 . неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США, що на момент передачі, згідно офіційного курсу Національного Банку України становить 506 800 (п’ятсот шість тисяч вісімсот) гривень за здійснення ним впливу, завдяки своєму службовому становищу, на прийняття рішення прокурором Краматорської місцевої прокуратури Донецької області Прийменком Г.С., як особою уповноваженою на виконання держави, щодо повернення вилучених 7 квітня 2016 року у приміщеннях магазинів № 11, № 38, №44; магазині – за адресом вул. Римського-Корсакова, 5, м. Торецьк ; ТОВ «Торговий Дім «Донбасхліб», «Кирпичик» та у офісному приміщенні виробничо-комерційної фірми «АІСС» алкогольних напоїв, бухгалтерської документації та грошових коштів у сумі 176 тисяч 603 гривні, шляхом прийняття процесуальних рішень у формі винесення постанов про повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження № 32016050390000025, а також не ініціювання ОСОБА_4 через керівництво ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО перед Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснення окремих слідчих і процесуальних дій у даному кримінальному провадженні шляхом надання ОСОБА_5 відповідних доручень оперативним підрозділам з метою встановлення наступних фактичних обставин справи.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 369-2 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_1 у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Зазначає, що суд безпідставно визнав неподустимим протокол огляду місця події від 25.04.2016 року, результати НСРД.
Заслухавши доповідача, думку прокурорів, які підтримали апеляційні доводи в повному обсязі, доводи обвинуваченого та захисників, які вважали вирок суду законним і обґрунтованим та заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються – формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Ст. 94 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування вироку відсутні, оскільки судом першої інстанції при його винесенні були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону.
Судом обґрунтовано виправдано ОСОБА_1 в зв’язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та суду пояснив, що дійсно у квітня 2016 р. у приміщеннях які належать йому, правоохоронним органами були проведенні обшуки та вилучена алкогольна продукція, яка належить орендаторам. Кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України відносно нього не реєструвалось в ЕРДР, а по вилученій алкогольній продукції його не допитували. Кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення, але при проведенні обшуків була безпідставно вилучена його бухгалтерська документація, так як він працює приватним підприємцем. Під час обшуку до нього підійшов співробітник СБУ ОСОБА_4 та запропонував надати йому грошові кошти, а за це обшуки він буде проводити поверхово, та вирішить питання про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 204 КК України, хоча ніякого кримінального провадження не існувало у відношенні нього. ОСОБА_4 при цьому висловився, що якщо він на ці умови не погодиться, то він зробить усе, щоб його притягли до кримінальної відповідальності та посадили у місця позбавлення волі. При цьому ОСОБА_4 записав номер його мобільного телефону, а свій номер мобільного телефону не дав. Після цього ОСОБА_4 разів п’ять телефонував йому на мобільний телефон, призначав зустрічі, та все намагався від нього почути, щоб він озвучив суму коштів, які він згоден передати ОСОБА_4 . А так як у нього була вилучена вся документація, а це 28 мішків, гроші близько 178 тисяч гривень, діяльність підприємств була паралізована, а при зустрічах ОСОБА_4 обіцяв, що все це можна повернути, тому він погоджувався на ці зустрічі. Він дійсно просив ОСОБА_4 , щоб йому повернули документацію підприємств, але ніякі кошти йому за це не пропонував. Остання зустріч, 25 квітня, відбулася знову за ініціативою ОСОБА_4 , який йому зателефонував, та наполягав на зустріч у м. Краматорську. У цей день на автомобілі «Газель» з водієм, він приїхав до назначеного місця із запізненням, так як перед цим він заїхав у автосалон «Талісман» у м. Краматорську, де мав намір купити собі автомобіль, а для цього взяв кошти 20 000 доларів США, які були в пакеті, а ніяк для передачі ОСОБА_4 , як вказано у обвинувальному акті. На автомобілі «Газель» поїхав, щоб забрати вилучені документи, сподівався, що йому все таки їх повернуть , про це в розмовах йому обіцяв ОСОБА_4 . Коли він сів у автомобіль біля кафе, у якому за кермом сидів ОСОБА_4 , на переднє пасажирське сидіння з пакетом у якому були 20 000 доларів США, та сумкою через плече, у якій також були кошти, то відразу до автомобіля підбігли озброєні люди, його витягли із автомобіля, не давши йому забрати пакет, який опинився на підлозі автомобіля в тому місці де він сидів. Йому оділи на руки кайдани, та стали оглядати автомобіль у якому знаходився ОСОБА_4 . Вважає, що співробітник СБУ ОСОБА_4 на протязі всього часу спілкування з ним провокував його у наданні тому неправомірної вигоди, схиляв його до скоєння цього злочину.
Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 11.04.2016 р. надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії у вигляді: аудіо, відео контролю, візуального спостереження, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях, знаття інформації з транспортних комунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_1 терміном на 60 діб, тобто по 11 червня 2016 р. ( а.с.-94 т.1.2).
З постанови військового прокурора Донецького гарнізону від 12.04.2016 р. видно, що працівникам ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО доручається здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки вчинення злочину під час пропозиції надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , який діє у групі з ОСОБА_6 із використанням аудіо та відео контролю та застосуванням спеціальних технічних засобів ( а.с.-94-95 т.1.2).
З протоколу за результатами проведення негласної розшукової дії від 30.06.2016 р. вбачається, що ініціатором зустрічей 19.04.2016 р., 23.04.2016 р. та 25.04.2016 р. був саме ОСОБА_4 , який відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України», положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
Із протоколу за результатами проведення негласної розшукової (слідчої) дії від 30.06.2016 р. видно, що у ньому викладено зміст розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .. при їх зустрічах 19.04.2016р., 23.04.2016 р. та 25.04.2016 р. ( а.с.-101-123т.1).
Проаналізувавши розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 видно, що у ОСОБА_1 відсутня чітка, конкретна та зрозуміла для суду його пропозиція надати ОСОБА_4 неправомірну вигоду матеріального характеру у сумі 20 двадцять тисяч доларів США.
Як видно з розмови за 25.04.2016 р. (а.с.-122-123 т.1.2.) в автомобілі, коли обвинувачений з грошима 20 тис. доларів США сів у автомобіль, то на звернення ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про «20 тисяч», обвинувачений нічого не відповідає.
В розмові з ОСОБА_4 ОСОБА_1 декілька разів наполягає на тому, що кримінальним провадженням за ст.204 КК України, яке проводиться за фактом вилучення алкогольних напоїв, буде займатися податкова поліція, а не СБУ.
Однак ОСОБА_4 запевняє обвинуваченого, що саме СБУ буде займатися його справою, яка взаємодіє із слідчими органами, прокуратурою, та що він може вирішити справу обвинуваченого через керівництво, але обвинувачений повинен пропонувати свої конкретні пропозиції ( а.с.-103-105 т.1.2).
Відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недопустимими доказами вищезазначені протоколи слідчих дій та правильно прийшов до висновку, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину з боку працівників правоохоронних органів вчинялись провокаційні дії стосовно ОСОБА_8 , а саме те, що ОСОБА_4 ініціював зустрічі з обвинуваченим та запевняв його, що саме СБУ буде займатися його справою, та що він може вирішити справу обвинуваченого через керівництво, але обвинувачений повинен пропонувати свої конкретні пропозиції. Тобто ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище, штучно створює умови, обстановку, щоб обвинувачений пропонував неправомірну вигоду матеріального характеру.
З зазначених підстав суд також обґрунтовано визнав недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 .
Вказане узгоджується з рішенням ЄСПЛ «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, в якому зазначено: п. 53. Конвенцією не заборонено використовувати на стадії попереднього розслідування такі джерела, як анонімні інформатори, якщо це виправдано характером злочину. Однак використання надалі таких джерел інформації судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями.
Як вбачається з вищезгаданого рішення ЄСПЛ, підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб’єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений .
Постановляючи рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» (п. 38), суд дійшов висновку, що працівники поліції не обмежилися «пасивним розслідуванням протиправної діяльності п.Тейксейра де Кастро, а вплинули на нього, підбуривши до вчинення злочину». Суд установив, що їхні дії вийшли за межі функцій негласних агентів, оскільки вони спровокували злочин і не було підстав вважати, що його було б вчинено без їхнього втручання (п. 39).
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав недопустимим доказом протокол огляду автомобілю ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
З протоколу огляду місця події від 25 квітня 2016 р. видно, що з 15 год.24 хв. по 18 год. 20 хв. був оглянутий автомобіль «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який знаходиться на проїзній частині пр. Миру у м. Краматорську . В салоні вказаного автомобіля на підлозі біля переднього пасажирського сидіння виявлений пакет чорного кольору, у якому знаходяться двісті купюр номінальною вартістю по 100 доларів США, загальна сума 20 000 доларів. ОСОБА_1 виклав свої зауваження у протоколі, що він не передавав неправомірну вигоду ОСОБА_4 , так як гроші у пакеті ним були приготовлені на інші цілі, а при затриманні сумка з грошима залишилася при ньому, а інший пакет з доларами, йому не віддали співробітники СБУ( а.с.-60-65 т.1.2).
З заяви від 25.04.2016 року видно, що співробітник СБУ ОСОБА_21 звернувся до ст. слідчого ОСОБА_22 з заявою, що не заперечує проти проведення огляду автомобіля ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_3 , який є службовим автомобілем ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО та який наданий йому для користування під час виконання службових завдань ( а.с.-66 т.1.2).
З повідомлення т.в.о. керівника Об’єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО видно, що автомобіль ВАЗ 210994-20 реєстраційний номер НОМЕР_3 , був переданий ОСОБА_10 у тимчасове користування ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО у грудні 2015 р. для використання у оперативно-службовій діяльності, перебуває на тимчасовому обліку та закріплений за оперуповноваженим ДЗНД СБ України ОСОБА_4 ( аа.с.-84 т.1.2)
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу видно, що автомобіль ВАЗ 210994-20 реєстраційний номер НОМЕР_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , який проживає АДРЕСА_3 ( а.с.-86 т.1.2).
Однак будь-якої заяви від ОСОБА_10 про те, що він передає свій автомобіль у користування СБ України, сторона обвинувачення суду не надала.
Заяви від ОСОБА_10 про те, що він не заперечує оглянути його автомобіль «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_3 25.04.2016 р., стороною обвинувачення не надано.
Відповідно до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Порядок проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі огляду, врегульовано нормами КПК України.
Однак, як встановлено у судовому засіданні, огляд автомобіля ОСОБА_10 проведено не лише без попередньої ухвали слідчого судді, а також без постановлення її у подальшому у відповідності з ч.3 ст. 233 КПК України.
Судова колегія не приймає до уваги доводи прокурора щодо неповноти судового розгляду в зв’язку з недопитом в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_10 не був допитаний як свідок, так як за викликами суду не з’являвся в судове засідання, а сторона обвинувачення не забезпечила його явку для допиту як свідка, про що свідчить рапорт (т.2 а.с. 106), хоча відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_10 був допитаний на досудовому розслідуванні.
З повідомлення Державної прикордонної служби України видно, що свідок ОСОБА_4 13.07.2017 р. виїхав до Туреччини літаком «Київ-Стамбул». Інших даних про перетину України після 13.07.2017 р. прикордонна служба не надала. Управління внутрішньої безпеки УСБ України підтвердило інформацію прикордонної служби. (а.с. 156, 185 т.2).
На протязі всього часу розгляду даного кримінального провадження суді першої інстанції сторона обвинувачення так і не забезпечила явку свідка ОСОБА_4 у судове засідання для його допиту.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що його колишній підлеглий, співробітник ОСОБА_12 , займався справою ОСОБА_1, по факту незаконного збуту алкоголю. ОСОБА_13 йому повідомив, що під час обшуку, який проводився у приміщеннях обвинуваченого, ОСОБА_14 пропонував ОСОБА_13 вирішити питання іншим шляхом. Про це він доповів керівництву СБУ, а ОСОБА_13 написав рапорт та ще після цього тричі зустрічався з ОСОБА_1, який зі слів ОСОБА_4 , просив закрити кримінальне провадження внесене в ЄРДР за ст. 204 КК України. Він був присутній при затриманні ОСОБА_15 спеціальним підрозділом «Альфа». Зі слів ОСОБА_7 , при зустрічі з ОСОБА_1, той пропонував закрити справу за ст. 204 КК України, а на серветці написав цифру «20 тисяч доларів».
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_11 , оскільки вони дані зі слів ОСОБА_16 , який не допитаний у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_15 знає давно. В квітні 2016 р. ОСОБА_1 попросив його поїхати у м. Краматорськ, автосалон «Талісман», щоб подивитись та купити автомобіль та можливо забрати якісь документи. Поїхали вони на автомобілі «Газель». В автосалоні ОСОБА_1 протестував автомобіль, проїхавши на ньому, а потім ОСОБА_14 попросив його їхати на пр. Миру, де він зупинився, а обвинувачений перейшов на протилежну сторону проспекту, де він побачив метушню людей, а потім ОСОБА_15 посадили у автомобіль та кудись повезли. Він ще почекав близько трьох годин, і так як ОСОБА_14 не прийшов, то поїхав додому. У ОСОБА_1 була сумка через плече, та пакет, які, коли під’їхали на Проспект Миру, то ОСОБА_1 забрав їх із собою.
Тобто свідок ОСОБА_17 підтверджує показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що той мав намір 25.04.2016 р. купити автомобіль у автосалоні, та забрати якісь документи, а тому спочатку поїхали у автосалон, а потім за документами.
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що він працює у автосалоні «Талісман» консультантом. Раніше він проживав у м. Торецьк, тому обвинуваченого знав, але особисто з ним ніколи не спілкувався. У квітні 2016 р. обвинувачений був в автосалоні, мав бажання купити автомобіль «Шкода». Він разом з обвинуваченим протестували вказаний автомобіль. Вартість автомобіля була на той час 23 тис. доларів США. Спілкувався він з обвинуваченим близько 30-40 хв. Автомобіль обвинувачений у цей день не купив, але він зрозумів, що останній має наміри купити автомобіль.
Таким чином ОСОБА_18 у судовому засіданні підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що той відвідував автосалон «Талісман» та мав намір купити автомобіль у автосалоні за 23 тисячі доларів США.
Суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які займають посади в правоохоронних органах та приймали активну участь у здійсненні кримінального провадження відносно ОСОБА_1 .
Показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не підтверджують факт надання обвинуваченим неправомірної вигоди ОСОБА_4 , або, що він раніше звертався з такою пропозицією до останнього. Вказані свідки підтвердили, що були дійсно вилучені 20 тисяч доларів США у автомобілі, які належать обвинуваченому та останній у їх присутності заявив, що за вказані гроші він мав намір купити автомобіль, а не як для передачі ОСОБА_4 .
Крім того, прокурор посилається як на докази на висновок судової технічної експертизи документів, згідно якого вилучені банкноти США відповідають банкнотам ФРС США та є розрахунковим засобом і перебувають у обігу; висновком судової криміналістичної експертизи відео, аудіозапису від 28.02.22018 р. та від 14.02.2018 р., які підтверджують, що на записах-додатках до протоколів НСРД зафіксовано ОСОБА_1 .
Проте, вказані висновки експертиз не доводять причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину.
Оцінюючи сукупність досліджених доказів в їх взаємозв’язку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 369-2 КК України не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404-407,419 КПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 16 липня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді:
Категорія справи № 234/15877/16-к:
Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 26.11.2019. Зареєстровано: 27.11.2019. Оприлюднено: 28.11.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Номер судового провадження: 11-кп/804/1154/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016051100000193
Єдиний унікальний номер 234/15877/16-к
Номер провадження 11-кп/804/1154/19
Дивиться також:
Виправдувальний вирок: щодо визнання судом доказів недопустимими (234/15877/16-к)
Розгляд кримінального провадження, в якому особа обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, тобто в наданні неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Суд дійшов висновку про недоведеність вчинення обвинуваченим, інкримінованого йому...
Огляд актуальної практики Касаційного цивільного суду ВС за квітень 2021 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Висновки, згруповані за різними категоріями справ, зокрема, такі: спори, що виникають із сімейних правовідносин, із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов'язань, із трудових правовідносин, зі спадкових правовідносин, що стосуються питань процесуального права.
Коли договір купівлі-продажу є укладеним на шкоду потерпілому? – роз’яснення Верховного Суду
Позивач та його пасажир постраждали у ДТП, і рішенням суду на їх користь, було стягнуто майнову та моральну шкоду з підприємства, водій вантажівки якого визнаний винуватцем пригоди. Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили.