Податковий спір: Правова позиція у справі про визначення вартості розповсюдження реклами на телебаченні – КАС ВС
Оскарження податкового повідомлення-рішення податкової служби, яка доводила порушення платником податків ст. 188 ПК України через заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а також порушення через відсутність реєстрації та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. КАС ВС погодилася, що формування цін на послуги телеканалів, які придбавав позивач, та цін на рекламні послуги, які він надає рекламодавцям, є різним, відбувається на підставі договорів, що є відмінними за своїм змістом, сутністю та встановлюють специфічні умови, які впливають на ціну таких послуг.
Товариство, яке здійснює посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, оскаржило податкові повідомлення-рішення столичного департаменту Державної податкової служби, який доводив порушення платником податків ст. 188 ПК України через заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а також порушення пунктів 201.1 і 201.10 ст. 201 цього Кодексу через відсутність реєстрації та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Контролюючий орган мотивував своє рішення щодо порушення ст. 188 ПК України тим, що позивач придбавав у своїх контрагентів (телерадіокомпаній) послуги розповсюдження реклами суцільно, про що свідчать акти надання рекламних послуг, у яких вказано загальну кількість хвилин, вартість та інші показники, а реалізовував на користь клієнтів – із часовим розподілом за вартістю хвилин, нижчою ніж вартість придбання.
Відповідач оскаржив у касаційному порядку рішення суду апеляційної інстанції, який задовольнив позовні вимоги, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги з огляду на те, що апеляційний суд повною мірою встановив фактичні обставини справи й надав об’єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем і контролюючим органом.
У ході розгляду справи суди спростували висновки податкового органу, що позивач придбає та реалізовує однакові послуги. Контролюючий орган при встановленні податкових правопорушень помилково вважав, що складовою частиною визначення вартості розміщення рекламних матеріалів є ефірний час, який вимірюється у хвилинах, а також що згідно з договорами та актами прийому-передачі послуг при купівлі та реалізації таких послуг вказується ефірний час, тобто хвилини.
Суди встановили, що предметом договорів між телеканалами та позивачем є послуги з телевізійної трансляції рекламних матеріалів позивача та/або клієнтів позивача в ефірі телеканалу по всій території його мовлення. Натомість предметом договорів між позивачем і рекламодавцями є послуги з перевірки реклами на предмет її відповідності умовам договорів та забезпечення розповсюдження реклами в ефірі телеканалів.
Таким чином, позивач придбавав у телеканалів послуги, зокрема з розміщення реклами в ефірі, які фактично використовував для надання власних рекламних послуг, що надавалися вже рекламодавцям, тобто використовувалися в операціях, які є безпосередньою основною господарською діяльністю товариства. Вартість власних рекламних послуг позивача формувалася на підставі окремих укладених із рекламодавцями договорів, такі операції оподатковувалися ПДВ і база оподаткування визначалася на підставі договірної вартості послуг. Позивач протягом перевірених періодів отримував прибуток за результатами власної господарської діяльності, в тому числі з надання рекламних послуг, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток позивача.
Колегія суддів КАС ВС погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що формування цін на послуги телеканалів, які придбавав позивач, та цін на рекламні послуги, які він надає рекламодавцям, є різним, відбувається на підставі договорів, що є відмінними за своїм змістом, сутністю та встановлюють специфічні умови, які впливають на ціну таких послуг.
Вартість таких послуг не може збігатися та порівнюватися для цілей визначення бази оподаткування ПДВ.
Витрати на придбання в телеканалів послуг із розміщення реклами в ефірі телеканалів для надання власних рекламних послуг входять у вартість рекламних послуг, які згодом надаються рекламодавцям.
Постанова Верховного Суду від 3 серпня 2021 року у справі № 640/9753/20.
По матеріалам Верховного Суду.
Дивиться також:
Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період із 27 вересня по 1 жовтня 2021 року)
В огляді зібрано деякі рішення, які можуть мати значення для формування єдності судової практики. Зокрема, щодо позову до банку про стягнення заборгованості внаслідок невиконаних грошових зобов'язань за договором про розробку функціоналу для програмного забезпечення, а банк подав зустрічний позов про визнання недійсними деяких підпунктів договору; щодо вимоги про примусове відчуження в комунальну...
Огляд актуальної практики Касаційного кримінального суду ВС за серпень 2021 року
В огляді зібрано найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Висновки, згруповані за різними категоріями справ, зокрема, такі: підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), призначення додаткового покарання, встановлення ознак злісного ухилення від сплати аліментів, можливість визначення керівником органу досудового...
Розглянуто питання отримання страхової виплати у разі страхового випадку коли шкода заподіяна причепом у зчепленні з тягачем та у випадку самовільного руху причепа. Відповідно до Закону, якщо ДТП сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного засобу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим...