Які докази суд визнає недопустимими – роз’яснення ККС ВС

Які докази суд визнає недопустимими?

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 234/15877/16-к.

Так, за змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов’язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, – на потерпілого.

На сторону обвинувачення покладається обов’язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов’язок доказування належності та допустимості поданих доказів.

При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Вказане також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року. У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Дивиться також:

Коли особа може бути усунена від права на спадкування – висновок Верховного Суду

Випадки коли особа може бути усунена від права на спадкування

Верховний Суд у справі № 442/8069/17 нагадав, у чому полягає ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій...

Читати далі...

Про усунення від права на спадкування за законом (касація №442/8069/17)

Про усунення від права на спадкування за законом

Рішення касаційної інстанції. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 склав на користь позивача заповіт, яким заповів усе належне йому на день смерті майно позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Позивач звернувся до першої державної нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, проте державний нотаріус пояснив йому, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 уже відкрита приватним...

Читати далі...

Про усунення від права на спадкування за законом (апеляція №442/8069/17)

Про усунення від права на спадкування за законом

Рішення апеляційної інстанції щодо позову, в якому позивач просить усунути особу від права на спадкування за законом спадщини, відкритої внаслідок смерті(справа №442/8069/17). Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з...

Читати далі...