Про усунення від права на спадкування за законом (апеляція, справа №442/8069/17)
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 442/8069/17 Головуючий у 1 інстанції: Кучаковський Ю.С.
Провадження № 22-ц/811/1645/19 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 62
21 жовтня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Крайник Н. П.
суддів: Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.
при секретарі: Цап П. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького місьрайонного суду Львівської області від 29 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Спариняк Любові Володимирівни про усунення від права на спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
16.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив усунути її від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовував тим,що 09.04.2014р. ОСОБА_4 склав в його користь заповіт, яким заповів усе належне йому на день смерті майно йому – Сковронському ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. 19.02.2016 р. він звернувся в першу державну нотаріальну контору для подачі заяви про прийняття спадщини, проте державний нотаріус пояснив йому, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7 уже відкрита нотаріусом Спариняк Л.В. Після подачі до приватного нотаріуса Спариняк Л.В. заяви про прийняття спадщини за заповітом, йому стало відомо, що на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_7 претендує також ОСОБА_3 , як дружина-пенсіонер, в порядку ст. 1241 ЦК України. Вважає, що оскільки ОСОБА_3 ніколи не проживала з помелдим ОСОБА_4 , як подружжя, свідомо, знаючи про його хворобу, з метою спадкування його майна, затягувала розгляд справи про розірвання шлюбу, не надавала спадкодавцю ОСОБА_4 , який страждав онкологічним захворюванням, належної допомоги та підтримки до дня його смерті, вважає, що є всі підстави для усунення її від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 . Протягом усього часу хвороби ОСОБА_7 , таку допомогу йому надавали його тітки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а весь тягар витрат на лікування, утримання ОСОБА_7 , сплати комунальних послуг ніс він. ОСОБА_3 не брала участі в догляді за хворим, не цікавилась станом його станом здоров’я, байдуже відносилась до стану його здоров’я, усвідомлюючи необхідність надання невідкладної допомоги та підтримки, зволікала своїми обов’язками, передбаченими законом. Крім того, відповідач ОСОБА_3 сприяла розвитку хвороби спадкодавця, перешкоджала в подальшому його лікуванні, приносила йому алкоголь та сигарети, що згубно відбилося на його здоров’ї.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12800 грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .
Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з’ясуванням усіх обставин справи.
Зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.ст. 89, 264, 265 ЦПК України, оскільки у ньому відсутня оцінка зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу окремо, а також відсутні мотиви відхилення або врахування кожного доказу. При вирішенні спору про усунення особи від права на спадкування суду слід було врахувати як факт ухилення ОСОБА_3 від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Зазначає, що стороною позивача надано достатньо доказів на підтвердження того, що спадкодавець ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги, а ОСОБА_3 , як його дружина, яка зобов’язана була надавати таку допомогу, ухилялася від свого обов’язку, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 року у справі № 337/6000/15-ц. Крім того, вирішуючи питання судових витрат, суд необгрунтовано стягнув з позивача в користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12800 грн., оскільки відповідачем належним чином не підтверджено понесення витрат на правничу допомогу в такому розмірі.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники апелянта ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_8 скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_10 проти скарги заперечили, просили у задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно положень з ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
П. 6 постанови Пленум Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7, роз’яснено, що правила абз. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов’язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку. Правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу не були зобов’язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечувати умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть 121, Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно заповіту від 09.04.2014р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-86, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів усе належне йому майно Сковронському ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 43009603, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявою ОСОБА_3 приватним нотаріусом Спариняк Л.В. заведено спадкову справу № 15/2016 р. (а.с. 10).
Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Спариняк Л.В. в межах спадкової справи № 15/2016 р. (а.с. 9).
Матеріалами справи встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 був інвалідом другої групи внаслідок онкологічного захворювання – рак гортані (а.с. 46, 62-64, 67-70,72).
Згідно довідки про причину смерті від 15.02.2016 р., висновку експерта № 56 від 16.02.2016 р. причиною смерті ОСОБА_4 є ракова інтоксикація (а.с. 46- 47, 75-76).
Згідно відповіді Дрогобицької міської лікарні № 3 № 128 від 10.06.2016 хворий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав: АДРЕСА_1 , не працюючий, амбулаторна картка № НОМЕР_2 , другий етап променевої терапії не пройшов, так як захворів гострою вірусною інфекцією, після чого відмовився їхати на лікування в онкоцентр м. Львова. Через деякий час у хворого появився рецидив хвороби з метастазуванням і наступна операція, яка була запланована на 05.01.2015 проведена на була. При наростанні явищ ракової інтоксикації ІНФОРМАЦІЯ_2 хворий помер вдома (а.с. 14; 77).
На день смерті ОСОБА_4 , він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с. 12).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,суд першої інстанції вірно виходив з того, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Та що лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Позивачем та його представниками не доведено як факт перебування спадкодавця в безпорадному стані, так і факт свідомого ухилення ОСОБА_3 від надання допомоги ОСОБА_4 , та що спадкодавець ОСОБА_12 потребував допомоги саме ОСОБА_3 та звертався до неї за такою допомогою.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 337/6000/15-ц, від 04.07.2018 у справі № 404/2163/16-ц , від 25.03.2019 у справі № 766/810/17.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ствердили, що спадкодавець ОСОБА_4 до дня його смерті не був лежачим, помер несподівано раптово, про допомогу звертався лише до товариша ОСОБА_19 , та така допомога полягала лише в допомозі купити в магазині продукти.
Як вбачається з чеків, наданих ОСОБА_3 , вона неоднорозаво протягом листопада 2014 року – вересеня 2015 року здійснювала перекази незначних сум на картку спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 32-37, 102, 104-105), вела з ним переписку, що підтверджується скрін-шотами з мобільного телефона ОСОБА_3 (а.с. 42-45).
Також встановлено, що ОСОБА_3 несла витрати по похованню ОСОБА_4 (а.с. 48-49).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу, районний суд виходив з того, що представник відповідача ОСОБА_10 відповідно до Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Львівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури № 129 від 13.10.1993 р., має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 58).
Між ОСОБА_3 та адвокатом Гавриловою Н.Д. укладено договір про надання правничої допомоги від 26.12.2017 р. (а.с. 56-57).
Згідно п.п. 1, 24, 7 додаткової угоди № 1 від 25.03.2018 р. до договору про надання правничої допомоги, вартість послуг визначається сторонами згідно до рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 № 57: складання відзиву – 500 грн./стор., участь в судовому розгляді справи – 6 000 грн; участь в судовому засіданні – 1 600 грн за одне засідання. Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в готівковій формі разом з підписанням акту виконаних робіт.
Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного ОСОБА_21 та ОСОБА_10 04.12.2018 р., адвокатом виконано такі роботи за договором та підлягає сплаті клієнтом: за складання відзиву – 1 500 грн., за участь в судовому розгляді справи – 6 000 грн., за участь в судових засіданнях 26.0.12018 р., 23.02.2018 р., 29.03.2018 р., 22.05.2018 р., 21.06.2018 р., 02.08.2018 р., 28.09.2018 р., 06.11.2018р. – 12 800 грн, всього 20 300 грн, також застосовано коефіцієнт 1,13 та визначено суму оплати за надану правову допомогу у розмірі 22 939 грн.
Зазначена сума сплачена клієнтом адвокату, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордеру № 25 від 27.11.2018 про сплату 10 000 за участь у судових засіданнях, № 13 від 24.05.2018 про сплату 4 500 грн за участь у судових засіданнях, № 12 від 10.05.2018 про сплату 1 500 грн за участь у судових засіданнях, № 8 від 23.03.2018 про сплату 5 000 грн за складання відзиву, участь в судовому розгляді справи, участь у судовому засіданні.
Суд стягнув з позивача в користь ОСОБА_3 12800 грн 00 коп. понесених нею судових витрат, зважаючи на те, що адвокатом не підтверджено вартість роботи адвоката по складанню відзиву на позовну заяву в розмірі 1500 грн. та що умови додаткової угоди про вартість послуг за участь в судовому розгляді справи 6 000 грн та за участь в справі за одне судове засідання ( вартість участі в одному судовому засіданні – 1 600 грн.) є подвійною платою за участь адвоката в судовому засіданні.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю.
Крім того, рішення суду в частині вирішення питання судових витрат відповідачем не оскаржувалося.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, –
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького місьрайонного суду Львівської області від 29 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 31.10.2019 року.
Головуючий: Крайник Н. П.
Судді: Шеремета Н. О.
Цяцяк Р. П.
Категорія справи № 442/8069/17:
Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: 01.11.2019. Зареєстровано: 03.11.2019. Оприлюднено: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 21.10.2019
Номер судового провадження: 22-ц/811/1645/19
Дивиться також:
Про усунення від права на спадкування за законом (№442/8069/17)
Розгляд позову, в якому позивач просить усунути особу від права на спадкування за законом спадщини, відкритої внаслідок смерті(справа №442/8069/17). Позивач звернув до суду з позовом, в якому просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7. Позов обґрунтовано тим, що 09.04.2014 ОСОБА_7 склав заповіт на користь свого двоюрідного...