Хто має право оскаржити судове рішення, постановлене за скаргою представника юрособи за визначенням Верховного Суду
Якщо учасником судового провадження є юридична особа і за скаргою (заявою) її представника постановлено судове рішення стосовно юридичної особи, таке рішення до суду вищої інстанції вправі оскаржити інший представник цієї ж юридичної особи.
Оскаржити судове рішення, постановлене за скаргою (заявою) представника юридичної особи, має право інший представник цієї ж юридичної особи – ВС.
Такий висновок про застосування ч. 1 ст. 393 КПК України зробила Перша судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу адвоката в інтересах ТОВ на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
На думку ККС ВС, доводи касаційної скарги про порушення права ТОВ в особі директора підприємства на апеляційне оскарження судового рішення та обмеження у зв’язку з цим доступу до правосуддя є обґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 380, пунктів 9-2, 10 ч. 1 ст. 393 КПК України представник юридичної особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту на майно, яке може бути предметом спеціальної конфіскації, як сторона кримінального провадження та учасник судового провадження має право на апеляційне оскарження судових рішень, які стосуються його інтересів.
З матеріалів провадження вбачається, що заяву про роз’яснення в порядку ст. 380 КПК України ухвали слідчого судді про скасування арешту на майно (на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку ТОВ) подав до суду представник підприємства – адвокат.
Ухвалу ж про роз’яснення вищевказаного рішення оскаржила до суду апеляційної інстанції інший представник ТОВ – директор, яка діяла в інтересах вказаного підприємства, надавши на підтвердження своїх повноважень відповідні документи. До апеляційної скарги представник долучила заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, вважаючи, що цей строк вона порушила з поважних причин.
Проте апеляційний суд, посилаючись на те, що із заявою про роз’яснення ухвали слідчого судді звертався адвокат, а не директор підприємства, незважаючи на те, що постановлені слідчим суддею судові рішення стосувалися інтересів саме ТОВ, який є учасником цього провадження, а не його представників, дійшов безпідставного висновку, що представник товариства не є учасником судового провадження, та повернув її апеляційну скаргу і заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
Враховуючи зазначене вище, перша судова палата ККС ВС дійшла висновку, що ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги директора ТОВ постановлено з порушеннями вимог ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 380, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Відповідно до положень, передбачених ч. 1 ст. 412 КПК України, це є істотним порушенням кримінального процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.
Перша палата ККС ВС скасувала ухвалу апеляційного суду та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова ККС ВС у справі № 760/120/18 (провадження № 51-1578кмп19).
Дивиться також:
Висновок ВС щодо неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником
Згідно з вироком лікаря визнано винуватим у тому, що він, працюючи на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії, перебуваючи на чергуванні як лікар-анестезіолог під час проведення планового оперативного втручання в організм пацієнтки, після переведення її до палати інтенсивної терапії відділення анестезіології та інтенсивної терапії, всупереч закону, знехтував...
Які докази суд визнає недопустимими: роз’яснення Касаційного кримінального суду Верховного Суду
Верховний Суд при розгляді справи № 234/15877/16-к наголосив, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих...
Коли особа може бути усунена від права на спадкування – висновок Верховного Суду
Верховний Суд у справі № 442/8069/17 нагадав, у чому полягає ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій...