Суд скасував наказ начальника ТЦК та СП про призов 23-річного чоловіка і зобов’язав звільнити його з військової служби

Скасовано наказ про призов і зобов'язано звільнити з військової служби

Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував наказ начальника ТЦК та СП про призов заброньованого чоловіка на військову службу і зобов’язав військову частину виключити солдата зі списків особового складу. Крім того, позивачу на момент затримання виповнилося лише 23 роки і він не підлягав мобілізації за віковим критерієм.

Обставини справи

Чоловік (ОСОБА_1) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, Військової частини НОМЕР_1, у якому просить:

  • визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1, на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1;
  • зобов’язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1, з військової служби з подальшим виключенням його з списків особового складу Військової частини НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 травня 2024 року на блокпості с. Нижні Ворота на в’їзді в Закарпатську область позивача було затримано посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач перебував на території сусідньої області у зв’язку з відрядженням, а саме здійсненням перевезення сільськогосподарської продукції.

Повідомив, що після зупинення вантажівки, за кермом якого був позивач, його привезли в ІНФОРМАЦІЯ_2 та протягом доби мобілізували.

Позивач є працівником Фермерського Господарства «Вишенька». Дане господарство здійснює виконання мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період по Договору № М/28 ДСК від 21 липня 2022 року, укладеного Рудківською міською радою та ФГ «Вишенька» та згідно з розпорядженням Рудківського міського голови від 09 березня 2022 року № М/60 ДСК «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період для забезпечення функціонування національної економіки».

Відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 09 травня 2024 року № 11942 заброньовано військовозобов’язаних за ФГ «Вишенька», ФГ «Білак», ФГ «Древняк». Серед заброньованих військовозобов’язаних є позивач.

Перебуваючи у відрядженні, поза межами свого місця проживання та місця роботи позивач мав з собою копію вищезазначеного витягу з наказу Мінекономіки та фото тимчасового посвідчення.

Відповідач не взяв до уваги витяг про бронювання військовозобов’язаного, назвавши цей документ «липою» та здійснив незаконну мобілізацію особи, яка мала оформлену відстрочку. Також вказав, що оскільки документи про отримання відстрочки позивачем отримано в п’ятницю ввечері по закінченню робочого дня, а саме: 10 травня 2024 року, тому позивач не встиг з’явитись в ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання для оформлення відстрочки. Зазначив, що в понеділок, 13 травня 2024 року позивача вже було затримано зовсім іншим РТЦК та СП, не за місцем проживання військовозобов’язаного.

Крім того вказав, що позивачу на момент затримання виповнилося лише 23 роки і не підлягав мобілізації за віком критерієм. Тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

Що вирішив суд

Як зазначено в рішенні від 19 вересня 2024 року по цій справі №380/11956/24, судом встановлено, що відповідно до наказу Мінекономіки від 9.05.2024 позивача заброньовано за фермерським господарством «В» та надано відстрочку на 6 місяців до 8.11.2024, що підтверджується відповідним витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного.

Судом також встановлено, що видачі цього наказу передувало складення фермерським господарством 15.03.2024 обґрунтування відповідно до постанови КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

Листом Самбірської районної військової адміністрації від 20.03.2024 № 63-420/0/2-24 «Щодо бронювання працівників» вищевказані документи надіслано до Генерального штабу Збройних Сил України. Вказаним листом також повідомлено, що фермерське господарство «Вишенька» здійснює виконання мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період відповідно до Договору № М/28 ДСК від 21 липня 2022 року, укладеного Рудківською міською радою та ФГ «Вишенька» згідно з розпорядженням Рудківського міського голови від 09 березня 2022 року № М/60 ДК «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період для забезпечення функціонування національної економіки».

Листом від 08.04.2024 № 300/1/С/17342 Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив Міністерство економіки України про погодження відповідно до вимог Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надісланого Самбірською районною військовою адміністрацією Львівської області списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.

Суд звертає особливу увагу відповідача (ТЦК та СП) на положення п. 11 Порядку № 76 про те, що витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Відтак, на момент винесення начальником ТЦК та СПнаказу від 13.05.2024 про мобілізацію позивача, відповідно до вимог статті 23 Закону № 3543-XII, позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 8.11.2024 включно, а отже, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте відповідачем (ТЦК та СП) не було вжито належних заходів щодо з’ясування таких обставин.

Більше того, суд зазначає, що прийняттю рішення про бронювання передує механізм перевірки наявності підстав для бронювання, яка здійснюється, зокрема, Генштабом.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідно до п. 1 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23 лютого 2022 року № 154 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ТЦК є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абз. 9 пункту 11 Положення № 154 РТЦК, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов’язаних, резервістів відстрочки, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов’язаних.

Також за приписами п. 15 Положення керівник ТЦК зобов’язаний організовувати проведення:

  • перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини,
  • перевірок стану бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов’язку.

З наведеного слід дійти висновку, що обов’язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання також покладено й на районні ТЦК, а тому відповідач мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення з боку позивача.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів наявності відстрочки від призову суд оцінює критично, з огляду на наявність доказів протилежного. При цьому, перевірка наявності відстрочки в силу норм Положення № 154 є повноваженнями саме ТЦК.

Водночас, пунктом 11 Порядку № 76 прямо передбачено, що Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки), у свою чергу Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Отже, поряд із обов’язком роботодавця повідомити відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прийняте Мінекономіки рішення про бронювання військовослужбовця, відповідний обов’язок покладено також на Міноборони.

У будь-якому випадку, на переконання суду, позивач не може нести відповідальність за належність доведення до відповідача інформації про відстрочку від призову, оскільки така процедура залежна від комунікації між підприємством, де працює позивач, а не від дій самого позивача.

Крім того, необізнаність відповідача (ТЦК та СП) про наявність у позивача права на відстрочку від призову не спростовує того факту, що позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до статті 23 Закону № 3543-XII.

На переконання суду, в даному випадку, з огляду на очевидну незаконність оскаржуваного позивачем акта індивідуальної дії, який хоч і вичерпує дію фактом виконання, його скасування не порушить стабільності публічно-правових відносин та принцип правової визначеності, а навпаки вказуватиме на неприпустимість допущення неправомірних дій центром комплектування при мобілізації військовозобов’язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову (мають статус заброньованої особи).

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що наказ начальника ТЦК в частині призову на військову службу позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

В той же час, визначаючись щодо вимог зобов’язального характеру, а саме в частині виключення позивача зі складу військової частини, суд враховує, що у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В даному випадку судом встановлено, що на час звернення до суду з даним позовом позивач, на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації від 12.05.2024 № 396 позивач зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 . Зокрема, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2024 № 139 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 14 травня 2024 року, зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

Зважаючи на те, що призов позивача здійснено протиправно, суд дійшов висновку для відновлення порушеного права позивача, слід зобов’язати військову частину виключити солдата зі списків особового складу.

Приймаючи рішення про відновлення порушених прав позивача у зазначений вище спосіб, суд також враховує, що прийняття Міністерством економіки України наказу від 09.05.2024 за № 11942 “Про бронювання військовозобов’язаних за ФГ «Вишенька», ФГ «Білак», ФГ «Древняк», яким, серед іншого, заброньовано позивача, зумовлено необхідністю забезпеченням виконання встановлено мобілізаційних завдань (замовлень) в особливий період. Тобто, відповідний наказ про бронювання позивача прийнятий з метою забезпечення стабільної роботи ФГ «Вишенька», яке віднесено до категорії критично важливих підприємств, у спосіб збереження в штаті товариства кваліфікованої робочої сили.

Відповідно, перебування позивача в складі військової частини унеможливлює виконання позивачем своїх посадових обов’язків на товаристві, що, в свою чергу, може дестабілізувати роботу фермерського господарства, яке відповідно до наказу Мінекономіки визнано критично важливим для економіки України.

Дивиться також:

В яких випадках МТСБУ має право подати регресний позов до винуватця ДТП?

Право МТСБУ подати регресний позов до винуватця ДТП

МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у статті 13 Закону; до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій; до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що...

Читати далі...

Як отримати регламентну виплату від МТСБУ?

Як отримати регламентну виплату від МТСБУ

Повідомлення про ДТП подається до МТСБУ в письмовому вигляді будь-яким зручним способом за формою, яку можна знайти на офіційному сайті МТСБУ. Після цього з Вами зв'яжеться представник МТСБУ або Ви отримаєте лист від МТСБУ про порядок врегулювання претензії із переліком необхідних документів. Крім того, слід зазначити, що згідно п. 35.1. ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування...

Читати далі...

На кого поширюється дія полісу ОСЦПВВТЗ (ОСАГО), укладеного зі знижкою страхового платежу на 50%?

Пільга 50% для полісу ОСЦПВВТЗ (ОСАГО)

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50%, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до І...

Читати далі...